Солідарний внесок в українську громаду, яка живе в регіоні Лейрії та за його межами. Саме так Денис Яремко, Діана Нариженко та Галина Журавель дивляться на запрошення REGIÃO DE LEIRIA допомогти перекладати з португальської на українську новини про війну в Україні, опубліковані на сайті газети.
Діана пояснює, що прийняла виклик «щоб люди мали доступ до інформації; правдивої інформації». Народилася дівчина в Україні, приїхала до Португалії в 2007 році, коли їй було 13 років, жила у Порту-де-Мош, а потім перебралася до міста Алмада.
Діана розказує, що інтеграція була складною, «тому що не говорила на португальській», і притому залишила «дуже активне життя в Україні», де відвідувала музичні та танцювальні школи та мала багато друзів. У своїй рідній країні дівчина залишила двоюрідних братів, бабусю по батьковій лінії, свекруху і тестя , невістку та друзів дитинства, наразі вона дуже переймається за їхній стан.
«Зараз, поки що в містах, куди їм вдалося втекти, мінімально спокійно, але якщо ситуація зміниться, їм, звичайно, доведеться тікати, і ми приймемо тут стільки людей, скільки зможемо», – заявляє Діана.
Галина, перекладач за фахом, також не забарилася погодитися на прохання нашої газети: «Я дуже рада, що наші люди мають доступ до новин на рідній мові, а не лише на португальській, особливо ті, у кого є мовні бар’єри», – каже вона.
Дівчина живе у Лейрії 11 років, цифра, яка відповідає віку, коли вона сюди приїхала. Галина згадує «жахливу адаптацію» через цькування у школі, як фізичні, так і психологічні, які вона зазнала у 7-9 класах. Лише з 10-го класу зі зміною класу та школи сценарій покращився. «Я відчувала ксенофобію зі сторони однолітків», — каже дівчина.
Проте останніми роками Галина звикла до нової країни і з часом прийняла Португалію як за свою Батьківщину. Все змінилося в одну мить із вторгненням Росії в Україну. «Тоді я відчула, що вторгаються в мій будинок, бомблять мою країну, вбивають наших людей», – зазначає. Саме завдяки волонтерству Галина знаходить якусь розраду.
Денис погано пам’ятає час, коли жив в Україні, що зрозуміло, враховуючи, що йому було лише 3 роки, коли він разом із батьками приїхав до Лейрії. Зараз йому 21 рік, і він закінчує ступінь бакалавру з «Комунікації та Медіа» в Політехнічному Інституті Лейрії.
Зізнається, що останні дні були дня нього «лякаючі», проте його родичі, які мешкають у Львові, знаходяться далеко від зон бойових дій. В Україні залишилися його бабусі, дядьки, та «майже уся родина».
